Скло уявляє собою рідину, яка знаходиться в застигнутому стані. Це – аморфна речовина, яка не має в твердому стані властивості кристалічної речовини. Основними компонентами, які утворюють скло, є кварцевий пісок (69-74%); сода (12-16%); вапняк та доломіт (5-12%) та в невеликих процентних співвідношеннях деякі інші компоненти. Крім основних сировинних компонентів можна вводити різні домішки, наприклад, для фарбування скла в бажаний колір або для зміни інших властивостей скла. Технологія отримання листового скла в основному базується на двох способах: Фурко та Флоат.

1902 року Еміль Фурко розробив метод машинної витяжки скла. При цьому способі скло витягується зі скловареної печі у вигляді безперервної стрічки через прокатні валки, поступає до шахти охолодження, де розрізається на окремі листи. На сьогоднішній день в Європі метод Фурко майже не застосовують, його витіснив більш досконалий Флоат-метод.

Флоат-метод був розроблений в 1959 році фірмою «Пілкінгтон». При цьому процесі скло поступає з печі плавлення в горизонтальній площині у вигляді пласкої стрічки через ванну з розплавленим оловом на подальше охолодження та віджиг. Перевагами цього метода у порівнянні з усіма іншими є:Найбільший розмір отриманого скла, як правило, складає 5000-6000 мм x 3210 мм, а товщина листа може бути від 2 мм до 25 мм.

В масі скла, яке випускається, останнім часом значно збільшується частка функціонального (з особливими властивостями) та декоративного скла. Пов’язано це з тим, що звичайне скло, яке застосовується в архітектурі, не відповідає сучасним вимогам. На теперішній час до нього пред’являються надто високі вимоги з тепло збереження, механічної міцності, спектральному діапазону випромінювання, яка пропускається, та інше.

Флоат-метод дозволяє надавати склу деякі необхідні властивості на стадії його виробництва. Асортимент скла, яке випускається у теперішній час, настільки широкий, що може здивувати непідготовленого споживача. Деякі сорти скла випускаються під власними іменами. Для того, щоб зорієнтуватися в цьому різноманітті та зробити правильний вибір необхідно чітко уявляти, в яких умовах буде експлуатуватися те чи інше скло. Так, наприклад, використання тонованого в масі скла з коефіцієнтом пропускання менше, ніж 50% в якості облицювального фасадного скління не рекомендується. Адже в спекотний сонячний день панелі з нього можуть нагріватися до температури 80-90 С та вище, що створить великі температурні напруги, які можуть привести до руйнування панелі з усіма витікаючи ми звідси наслідками. В цьому випадку необхідно використання спеціальних загартованих, армованих та ламінованих стекол.

У споживачів спостерігається повсюдне захоплення тонованим (таким, що має різний колір склом) склінням. В Європі від даної моди відмовилися. Це пов’язано з багатьма причинами. Одна з них відмічалася вище, друга полягає в тому, що спектральний склад освітлення сильно відрізняється від природного і погано впливає на самопочуття людей. За великого ступіня скління, люди, які знаходяться всередині приміщення, втрачають почуття часу, а також в них псується зір.

Отже, вибір скла повинен визначатися не тільки естетичними міркуваннями, але і оптико-енергетичними характеристиками скління і його біологічним впливом.

Щоб грамотно застосовувати сучасні види будівельного скла, необхідно розуміти, що таке сонячне випромінювання.

Розглянемо основні складові сонячного випромінювання:Світлові промені частково відображаються склом, частково поглинаються і частина з них потрапляє всередину приміщення, для чого, власне, і існує скління (рис. 1). Коефіцієнт світло пропускання скла від 88% (для звичайного полірованого скла) до 19% (спеціального).

Пряма сонячна енергія (короткі хвилі) – це невидима частина спектра, вона також частково відображається склом (особливо темним, пофарбованим), а частина її проходить всередину приміщення. Сонячний фактор (СФ) складається з енергії прямого проходження I і енергії, яку поглинуло скло, II, яке воно передає всередину.

Косвенная солнечная энергия (длинные волны) передается тремя путями:Надаючи склу певні властивості (створюючи різні типи скла) можна впливати на проникнення до приміщення того чи іншого виду світлової енергії.